Заходить учора до мене жінка. Питаю про новини з її села. Та наче нема нічого. Пішла. За хвилю повертається. І до мене: 'Ось ви друкуєте в газеті гарні фотографії, концерти описуєте. А ви про життя напишіть. Як у селах одинокі сімдесяти-вісімдесятирічні немічні люди живуть. Як їхні діти живуть у великих містах, мають поважні роботи, достаток, лімузини, і навіть раз на місяць не відвідають своїх самотніх батьків. Я би на місці їхніх начальників питала щопонеділка, чи відвідували свої родини.